27 січня виповнилось 190 років з дня народження видатного англійського письменника Льюїса Керрола. Це не лише всіма відомий автор книг про дівчинку Алісу, а і математик, філософ, логік. Досі не можливо збагнути, як у одній особі поєднались професор математики університету та мрійник, фантаст.

Щоб згадати творчість цієї дивовижної особистості бібліотекар Чуб І. П. провела бесіду з учнями 5 класу, показала книги Льюїса Керрола, що є у бібліотеці та запросила учнів до прочитання цих творів.

ВОДОХРЕЩЕ

Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке християни відзначають 6(19) січня щороку. Це збігається зі святом Богоявлення (6(19) січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами.

Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою

Голодна кутя

Напередодні Водохреща православними християнами святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. На вечерю цього дня подають пісні страви: вареники з картоплею або капустою, гречані млинці на олії, кутю, узвар.

Освячена вода

В Україні, Росії, Греції і Болгарії на свято Богоявлення, або Водохреща, освячують воду. Іноді освячення проводиться прямо на водоймах у спеціально пробитих ополонках, які називають «йордань», в спогад хрещення Христа в Йордані.

Церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Напередодні з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни. Літературознавець Леонід Білецький писав: «Хто був на Йордані або після проїздив через села, то бачив на ставках, річках, чудове мистецьке зображення з льоду великого хреста, престола й інших споруджень, потріб­них для водосвяття. У цій роботі виявляється мистецько-різьбарський хист селянина, і зображення ці, що пофарбовані зви­чайною селянською фарбою — буряковим „борщем“, ще довго після того хизуються, немов які монументи».

Віряни стають в чергу, щоб набрати святої води на наступний рік, і вона зберігається протягом цього часу, не псуючись. За народними віруваннями, присутні під час освячення води зцілюються від хвороб. Цілющу воду можна також набрати зі звичайного джерела або вже після свят, адже, за переказами, у ніч на Водохреще і звичайна вода отримує цілющу силу. Вважається, що така вода не псується і не має запаху, вона зберігається цілий рік і довше.

У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У низці країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери «CMB», що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів — Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Хай благословить Христос цей дім».

Купання на Водохреще

В Україні була поширена традиція купання в ополонці на Водохреще, яка відродилася наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Здавна вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. В давнину українці вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющої сили. Митрополит Іларіон (Огієнко) писав: «Вода мала магічну силу особливо під час загальних Свят, коли вона надто очищальна, плодюча й цілюща. Обряди купання, обливання, збирання роси й т. ін. дуже старі й різноманітні. Докладніше про це свято Ви можете прочитати на сайті https://uk.wikipedia.org

 

ЩЕДРО!
Щедро-щедро стіл накритий!
Буде рік багатий, ситий,

Буде щастя і здоров’я,
Жити будете з любов’ю,

Чесні будуть справи й дії,
Всі здійсняться ваші мрії!

Щедро-щедро вам бажаю!

З Новим роком вас вітаю!   

Тільки визирнув на небо
Місяць-зорепас,
Щедрий вечір, добрий вечір
Завітав до нас.
Йшов – не йшов, а просто линув,
Ми його чекали,
Щоб велику Україну
Лихо обминало.
У родину нашу всеньку
Стиха увійшов –
І до кожного серденька
Світлий шлях знайшов. Залунали скрізь щедрівки
І слова вітань!
Щедрий вечір, добрий вечір…
Добрий день, настань!   

Щедрий вечір, добрий вечір —
І дорослим, і малечі!
Щастя, радості, любові,
Щоб завжди були здорові,
Вдачу мали гарну й щиру
І жили в умовах миру.
Щоб Господь оберігав,
Вам усе потрібне дав,
Щоб забрав з думок неспокій,
Дав багато мирних років.